Виховна робота

8 травня - День пам’яті та примирення

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення.

Цього дня в 1945 році нацистська Німеччина підписала Акт про капітуляцію перед союзниками з Антигітлерівської коаліції: США, Британією, СРСР та Францією. Друга світова війна стала одним з наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства: загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Втрати українців у Другій світовій – 5 мільйонів цивільних та 3 мільйони військових.

Нині Україна знову воює з агресором. Російська Федерація, яка поєднала ознаки нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, після років гібридної агресії, вдалася до відкритої повномасштабної війни. Наша боротьба, яка триває з 2014-го, неодмінно завершиться перемогою над рашизмом. Адже Україна на противагу Росії втілює цінності свободи, поваги до прав людини та демократії, які стали наріжними для міжнародного порядку після Другої світової війни.

Президент України Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт, який пропонує встановити 8 травня День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

«Ми повертаємо нашій державі чесну історію без ідеологічних домішок. Саме 8 травня більшість народів світу згадує велич перемоги над нацизмом. Саме 8 травня світ вшановує памʼять усіх, чиї життя забрала та війна. Саме 8 травня набрав чинності Акт про беззастережну капітуляцію Вермахту. Ми ніколи не забудемо внесок українського народу в перемогу над нацизмом. І ми не дамо брехати, ніби перемога в тій війні могла відбутись і без участі якоїсь країни або народу», – йдеться у зверненні Володимира Зеленського з нагоди памʼятної дати.

Якщо парламентарі підтримають ініціативу Президента, це стане на державному рівні переходом виключно до європейської традиції вшанування памʼяті про Другу світову війну та підсумком процесу, що триває з 2014 року.

Натомість 9 травня Україна разом з європейськими країнами відзначатиме День Європи.

У каруселі нижче зібрали базові факти про Другу світову війну, які варто знати.

Злочинна змова

Друга світова війна стала можливою завдяки змові двох тоталітарних режимів – нацистської Німеччини та комуністичного Радянського Союзу. 23 серпня 1939 року керівники зовнішньополітичних відомств цих держав, Йоахім Ріббентроп та В’ячеслав Молотов, підписали пакт про ненапад, яким поділили «сфери впливу» в Європі. Домовленість між двома режимами дала поштовх агресії щодо Польщі у вересні 1939 року, якою й почалася Друга світова війна.

Планетарний масштаб 

Друга світова тривала з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. Війна охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава з населенням близько 1,7 млрд. А воєнні дії велися на території 40 країн. Найбільш руйнівні битви відбулися в Європі. Однак воєнні кампанії охопили й північ Африки, Близький Схід, Тихоокеанський регіон, східну та південно-східну Азію. Деякі держави, яких війна не торкнулася безпосередньо, відправляли на фронт союзні контингенти, наприклад, Бразилія, Австралія, Індія, Канада.

Окупація та воєнні злочини

Для України Друга світова розпочалася 1 вересня 1939. Спершу армія СРСР окупувала західні області України та розпочала репресії проти місцевого населення з проукраїнською позицією.

У 1941-му  всю територію України окупували німецькі війська, які принесли наступну хвилю терору та воєнних злочинів. Мільйони українців насильно відправили на роботи в Німеччину. Під час так званих каральних акцій окупанти спалили сотні сіл. Трагічним прикладом є Корюківка. Україна втратила 5 млн цивільних.

Відступаючи, радянська влада використовувала тактику випаленої землі. А німецькі окупанти нечувано грабували Україну.

Вигнання нацистів не принесло справжнього визволення, а знову – хвилю злочинів та репресій.

Під чужими прапорами

Не маючи власної держави, українці боролися з нацизмом в арміях інших країн. В радянській Червоній армії воювали близько 7 млн вихідців з України, приблизно 23% від її загальної чисельності.

Українці також служили в арміях союзників: США, Британії, Польщі, Канади, Чехословаччини.

Щоправда, деякі українці воювали й на боці Німеччини.

Під час Другої світової війни, як і під час Першої світової, українці були змушені воювати один проти одного. Це одна з трагедій «бездержавної нації».

Рух Опору

Найбільш відомі Рухи Опору нацистам у Європі були у Франції та Польщі. В Україні Рух Опору мав дві течії. Першу представляли радянські партизани та підпільники, які боролися з нацистським режимом за більшовицьку владу.

Друга течія – національно-визвольна. У роки Другої світової війни за незалежну Україну проти нацистського та радянського режимів боролися Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Цей рух виник у західних областях України, однак швидко поширився в інших регіонах. УПА не склала зброї й тоді, коли Друга світова офіційно завершилася. До кінця існування СРСР радянська пропаганда демонізувала цей національно-визвольний рух.

Геноциди

Окупувавши Україну, нацисти продовжили тут політику Голокосту  – знищення єврейського населення. Четверта частина з 6 млн жертв цього геноциду – євреї з території сучасної України.

Символом «Голокосту від куль» в Україні стало київське урочище Бабин Яр. Тут розстріляли майже 34 тис. місцевих євреїв, а також ромів, які підпадали під нацистську політику тотального винищення. Частина українських євреїв загинула в газових камерах так званих «фабрик смерті». У Криму нацисти майже повністю знищили громаду кримчаків, які теж сповідували юдаїзм.

Після вигнання нацистів більшовики здійснили злочин геноциду кримських татар. Огульно заклеймувавши їх як «народ-зрадник», понад 200 тис. людей депортували з батьківщини в Центральну Азію та на Урал. Пʼята частина депортованих загинула через нелюдські умови.

Людяність у нелюдський час

Попри нелюдські умови окупації на межі виживання, українці проявляли героїчні приклади людяності.

Україна займає четверте місце в світі за кількістю тих, кого Ізраїль нагородив званням Праведника народів світу за порятунок євреїв під час війни. На початок 2022 року таке звання отримали понад 2600 українців. Це при тому, що в окупованій Україні покаранням за допомогу євреям найчастіше була смертна кара; а відшуковувати та фіксувати історії порятунку по-справжньому почали лише в період незалежності.

Післявоєнний світ

Картина політичної світобудови, як ми її знаємо, сформувалася після Другої світової війни. Саме тоді відбулися міжнародні трибунали над нацизмом (Нюрнберзький) та його союзниками (Токійський), які вплинули на систему міжнародного судочинства. Були засновані такі міждержавні інституції, як Рада Європи та Організація Об’єднаних Націй. Ухвалена Загальна декларація прав людини.

Водночас СРСР, опинившись у колі переможців, не був покараний за розвʼязання Другої світової разом із нацистською Німеччиною та скоєні ним під час війни злочини. Це заклало міну вповільненої дії. А російсько-українська війна показала, що усталена система міжнародних відносин потребує видозміни.

Чому День пам’яті та примирення

З 2014 року Україна послідовно впроваджує європейський підхід пам’ятання про Другу світову війну. День пам’яті та примирення 8 травня символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження, чим завершується потурання диктаторським режимам. Війна на знищення, яку Російська Федерація веде проти України, – наочно показує, чому світова спільнота повинна запобігати найменшій можливості появи тоталітаризму.

29 січня — День пам’яті Героїв Крут

 

 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 

 День Соборності України

День пам’яті захисників Донецького аеропорту

 

 День пам'яті жертв голодоморів

 21 листопада — День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи — одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції — 2004-го та 2013 років. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

21 листопада 2004 року. В країні — другий тур президентських виборів. У двобої за політичний Олімп зійшлися тодішній прем’єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від опозиції Віктор Ющенко. Соцопитування, екзит-поли вказують на те, що перемагає Віктор Андрійович. Але в ніч на 22 листопада Центральна виборча комісія повідомляє про лідерство в цих перегонах Януковича. Ющенко заявляє, що не довіряє підрахункам Центрвиборчкому і закликає своїх прихильників вийти на Майдан Незалежності, щоб захистити підсумки голосування. Водночас президент росії володимир путін вітає Януковича з перемогою.

 Прихильники кандидата на пост президента України Віктора Ющенко слухають його виступ на мітингу проти фальсифікації результатів виборів на майдані Незалежності в Києві, у вівторок, 23 листопада 2004р.

23 листопада на Майдані зібралось кілька сотень тисяч громадян. Протести з кожним днем наростають і ЦВК скасовує підсумки другого туру. А 27 листопада і Верховна Рада визнає його результати недійсними, оголосивши недовіру ЦВК. Наступного дня, 28 листопада, у Сєвєродонецьку збирається так званий Всеукраїнський з`їзд народних депутатів усіх рівнів. Понад 3 тисячі делегатів висловлюють підтримку Віктору Януковичу. Понад 90 відсотків делегатів представляли підконтрольну Януковичу партію регіонів, серед яких більше ніж половина були відвертими українофобами. Тож не дивно, що вони ще й ухвалили рішення провести 12 грудня в Луганській і Донецькій областях референдум щодо надання цим регіонам статусу автономних республік у складі федеративної України.

 Участники Марша достоинства развернули огромный флаг Украины в Киеве, в воскресенье, 22 февраля 2015 г. В этот день в Киеве прошел Марш достоинства по случаю годовщины событий на Майдане.

Тим часом ситуація в країні загострюється і 3 грудня після багатоденного обговорення позову Віктора Ющенка Верховний Суд України, визнавши численні факти порушення законів і Конституції України, оголошує результати другого туру недійсними і призначає повторне голосування. Верховна Рада оновлює ЦВК, ухвалює зміни до закону про вибори президента, які максимально унеможливлюють фальсифікації. А ще — затверджує конституційні зміни, які обмежують владу президента. 26 грудня 2004 року відбувається повторне голосування. У ньому беруть участь понад 77 відсотків виборців. Більшістю голосів Президентом України обрано Віктора Ющенка.

Хоч і повільно, але за часів президентства Віктора Ющенка Україна рухалася до набуття асоційованого членства у Європейському Союзі. Вигравши у 2010 році президентські вибори, Віктор Янукович обіцяє «не звертати з цього курсу». Та коли до здійснення мрії мільйонів українців залишаються лічені дні, прем’єр Азаров повідомляє про призупинення цього курсу, а Янукович намагається переконати українців у правильності такого рішення, емоційно заявивши, що «в разі поспішних дій, спрямованих на вступ до ЄС, Європа нас і погубить». 

 Що чи хто змусив його піти на такий крок? Відповідь очевидна: путін, з яким Янукович зустрічався у російському місті Сочі незадовго до Вільнюського саміту. Про що вони там балакали — невідомо, як невідомі й аргументи, якими той змусив Януковича «дати задній хід». Дізнавшись про відмову від ЄС, на Майдан виходять тисячі киян. Вони вимагають відставки Азарова, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі. Мітинги з аналогічними вимогами відбуваються в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях. У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розганяє в столиці студентів, що мітингували. Десятки з них травмовані й опиняються в лікарнях.

— Ця ніч поклала початок найжорстокішому протистоянню між свідомим українством і владою — протистоянню, якого незалежна Україна ще не знала, — говорить Тарас Чуб — на той час студент одного зі столичних вишів. — Тоді ми ще не знали, що незабаром у центрі столиці снайпери розстрілюватимуть людей, а москва ось-ось завершить приготування до вторгнення в Україну армійських підрозділів. Ми не знали й про те, що ця остання листопадова ніч покладе початок шляху України до справжньої незалежності, змусить багатьох українців замислитись — хто вони.

Від дій «Беркута» тодішнє керівництво держави відмежувалося, нікого не покаравши за проявлену жорстокість, а в МВС навіть не розпочали розслідування. Жорстоке побиття студентів, потакання співробітникам МВС з боку влади приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Наступного дня на Майдані вже звучала «Ката на нари».

Валерій Харчишин, лідер рок-гурту „Друга ріка“

«Згадуються такі дні, коли на Майдані залишалося небагато людей, коли панував страх і були не всі люди, які масово вийшли підтримати студентів, підтримати справедливість, європейські цінності 1 грудня. І згадуються моменти, коли було просто страшно, і Майдан тривав скрізь — у кожного в домівці, в серці, де люди сиділи та боялися вийти, тому що почали вбивати, розстрілювати людей. Коли вперше люди загинули від куль, згадую, ми возили шини, ризикували, перевозячи ті ж самі дрова чи ще щось в машинах, розуміли, що нас на якомусь блокпосту зупинять — і це буде мати серйозні наслідки. Тому що здавалося тоді — весь світ проти тебе, принаймні ті органи, ті люди, які вважали себе тими, хто може керувати нашим життям, — згадує Валерій Харчишин, лідер рок-гурту „Друга ріка“. — Ми здобули, на мою думку, єдине — це певну гідність. Кажу певну, тому що багато хто захищав і відстоював Майдан, він мав свої певні вигоди і стояв не заради того, щоб країна змінилася, а відстоював свої власні інтереси, такі теж були люди. Свої бізнеси, місце своїх операцій відстоював умовно кажучи. Основна, критична маса, яка зібрала Майдан, стояли за справедливість, за чесність, за прозорість влади, за те, щоби ми не були бидлом, щоб ми не були худобою, загнаною в стійло. Ті люди її сформували… Ми стали нацією, яка сама собою керує, попри те, хто що думає».

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня у лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей — 84 герої, після 21 лютого — ще 18.

День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

День пам'яті жертв політичних репресій

День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

 

День пам’яті та примирення в Україні

 

26 квітня - День Чорнобильської трагедії

  21 квітня - Всесвітній день Землі

 

 Україна - космічна держава

 

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

 

7 квітня - Всесвітній День здоров'я

 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

20 лютого — День пам’яті Героїв Небесної Сотні

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

День безпечного інтернету

29 січня — День пам’яті Героїв Крут

 

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 День Соборності України

День пам’яті захисників Донецького аеропорту

День пам'яті та примирення

1 квітня - День сміху

 День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні три роки тому під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею.

20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 герої, після 21 лютого – ще 18.

Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. 104-м Героя Небесної Сотні Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців (громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані) посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.

Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.

Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.

День пам’яті героїв Крут

 

День пам'яті захисників Донецького аеропорту

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

Міжнародний день людей з інвалідністю

"16 днів проти насильства"

День пам'яті жертв Голодоморів

 

День Гідності і Свободи

 

Виховна година до Дня захисника України – 2020